08.09.2008 в 02:30
Пишет @Ева:Посміємось? )
Дещо з українознавства
ЛекціїI. Спеціяльно для русотяпів:
Кілька популярних лекцій з українознавства спеціяльно для
тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться і не
цікавитимуться...
Столиця України — Київ.
Виконує обов'язки «матері городов руських».
Батька городов руських не знайдено, але він, безперечно, десь є.
Утік своєчасно, наплодивши силу всіляких городенят.
Дядько руських городів — Чернігів, вітчизна св. Федоська Углицького,
що його дуб і досі допомагає від зубного болю. Вживають того дуба так:
одкусюють од дуба обапола хворим зубом і їдять того обапола до цурки.
Кумувала в Києві Біла Церква, а бабувала Полтава.
Житомир на христини книші пік, а Вінниця самогон гнала.
Головна річка на Україні — Дніпро, що зветься ще «Руской славы колыбель».
Населення на Вкраїні — малоросійські хохли.
Звуть їх солопіями. Вони всі в широких штанях.
Балакають мужицькою мовою і співають малоросійських пісень з гопаком.
Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати.
Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест.
Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат.
Так що різниці майже нема ніякої, і вивчитися тої мови для тих, кому я оце присвячую своє українознавство, — не тяжко.
От тільки слово процент по-українському не процент, а відсоток. Але зміст його однаковісінький.
А там біржа, золото, червінці, банкноти, стерлінґи, доляри, це однаково і по-російському і по-українському.
Отже, не бійтесь українізації.
II. Для щирих українців
А це лекції для тих, що перецікавлювалися, перецікавлюються й перецікавлюватимуться Україною.
Що є таке Україна?
Ненька-Україна — це держава від Біскайського моря і до пустелі Гобі або Шамо.
Заснувалася вона ще за 5000 років до створення автокефальним Богом світу.
Першу людину звали Остап (не Вишня, бо тоді ще прізвищ не було), а його жінку — Чорноброва Галя.
Під час всесвітньої потопи Ковчега збудував не Ной, а гетьман
Дорошенко, що й урятував сім пар чистеньких українців, одну вишневу
кісточку, з якої і пішли на Вкраїні вишневі садки; Бровка, що дав потім
цілу породу щироукраїнських Рябків, Лисків та Лапків; кілька мотків
заполочі для вишивання сорочок, шматок полотна, горщик для борщу, кишку
для ковбаси, булаву, клейноди й ноти до «Гиля, гиля, сірі гуси»...
Потім того вже на Україні жили єгипетські фараони, Генріх
Наварський, династія Бурбонів, Римський Папа, Іван Каліта. Все це були
українські гетьмани, що їх свого часу Іловайський затаїв.
Дніпро на Україні найбільша річка, йде вона від Місісіпі, через
Ґольфштром у Синє море. Раніш по Дніпру плавали «Титаники», але
треклятущі кацапи випили Дніпро-Славуту і він трохи ніби висох.
Але то дурниця: тую воду Дніпровую за допомогою Франції з кацапів ми видавимо.
Мова на Україні найкраща, небо найкраще, ґрунт найкращий, залізниця найкраща, народ найкультурніший.
На північ від України живуть треклятущі кацапи, що годуються виключно українцями.
На Сході поляки, дуже хороший, братній народ. А далі вже йде Европа, що чекає на українську культуру.
Оце невеличкі замітки, що їх нема в жодній історії України і які я хочу нагадати, щоб їх не забули.
Остап ВИШНЯ
URL записиДещо з українознавства
ЛекціїI. Спеціяльно для русотяпів:
Кілька популярних лекцій з українознавства спеціяльно для
тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться і не
цікавитимуться...
Столиця України — Київ.
Виконує обов'язки «матері городов руських».
Батька городов руських не знайдено, але він, безперечно, десь є.
Утік своєчасно, наплодивши силу всіляких городенят.
Дядько руських городів — Чернігів, вітчизна св. Федоська Углицького,
що його дуб і досі допомагає від зубного болю. Вживають того дуба так:
одкусюють од дуба обапола хворим зубом і їдять того обапола до цурки.
Кумувала в Києві Біла Церква, а бабувала Полтава.
Житомир на христини книші пік, а Вінниця самогон гнала.
Головна річка на Україні — Дніпро, що зветься ще «Руской славы колыбель».
Населення на Вкраїні — малоросійські хохли.
Звуть їх солопіями. Вони всі в широких штанях.
Балакають мужицькою мовою і співають малоросійських пісень з гопаком.
Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати.
Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест.
Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат.
Так що різниці майже нема ніякої, і вивчитися тої мови для тих, кому я оце присвячую своє українознавство, — не тяжко.
От тільки слово процент по-українському не процент, а відсоток. Але зміст його однаковісінький.
А там біржа, золото, червінці, банкноти, стерлінґи, доляри, це однаково і по-російському і по-українському.
Отже, не бійтесь українізації.
II. Для щирих українців
А це лекції для тих, що перецікавлювалися, перецікавлюються й перецікавлюватимуться Україною.
Що є таке Україна?
Ненька-Україна — це держава від Біскайського моря і до пустелі Гобі або Шамо.
Заснувалася вона ще за 5000 років до створення автокефальним Богом світу.
Першу людину звали Остап (не Вишня, бо тоді ще прізвищ не було), а його жінку — Чорноброва Галя.
Під час всесвітньої потопи Ковчега збудував не Ной, а гетьман
Дорошенко, що й урятував сім пар чистеньких українців, одну вишневу
кісточку, з якої і пішли на Вкраїні вишневі садки; Бровка, що дав потім
цілу породу щироукраїнських Рябків, Лисків та Лапків; кілька мотків
заполочі для вишивання сорочок, шматок полотна, горщик для борщу, кишку
для ковбаси, булаву, клейноди й ноти до «Гиля, гиля, сірі гуси»...
Потім того вже на Україні жили єгипетські фараони, Генріх
Наварський, династія Бурбонів, Римський Папа, Іван Каліта. Все це були
українські гетьмани, що їх свого часу Іловайський затаїв.
Дніпро на Україні найбільша річка, йде вона від Місісіпі, через
Ґольфштром у Синє море. Раніш по Дніпру плавали «Титаники», але
треклятущі кацапи випили Дніпро-Славуту і він трохи ніби висох.
Але то дурниця: тую воду Дніпровую за допомогою Франції з кацапів ми видавимо.
Мова на Україні найкраща, небо найкраще, ґрунт найкращий, залізниця найкраща, народ найкультурніший.
На північ від України живуть треклятущі кацапи, що годуються виключно українцями.
На Сході поляки, дуже хороший, братній народ. А далі вже йде Европа, що чекає на українську культуру.
Оце невеличкі замітки, що їх нема в жодній історії України і які я хочу нагадати, щоб їх не забули.
Остап ВИШНЯ